Актриса театру Ксенія : Житомирська траса. Ожеледиця,сніг падає. Мить. Удар головою і нерозуміння ЩО СТАЛОСЬ..

Ввечері понеділка, 17 січня, на Житомирській трасі в аварію потрапили актори Національного академічного драмтеатру імені Івана Франка. На дорозі була ожеледиця, зіткнення допустив водій автомобіля, що їхав позаду. На щастя, учасники ДТП відбулися тільки шоком, розповіла у Facebook потерпіла – актриса театру Ксенія Баша.

Житомирська траса.

Ожеледиця,сніг паде.

Машини збавляють швидкість.

Вмикають аварійку.

Саша робить те ж саме.

Але,хлопчина позаду не справляється з керуванням.

Все відбувається так швидко.

В один дотик.

Мить.

Удар головою і нерозуміння ЩО СТАЛОСЬ..

Всі живі і неушкоджені!

Я постійно плачу,і в голові думка:»Добре,що діти не поїхали з нами!»

А потім якийсь фільм жахів.

Ми мусимо чекати на поліцію і при цьому спостерігати як інші машини заносить в наш бік і вони ледве встигають вирулити.

Зупиняється швидка,-ми просимо щось заспокійливе,але до нас біжить чоловік,розмахує руками і кличе на допомогу!Виявляється,що попереду машина вилетіла в кювет і там необхідні лікарі!Я кажу,що у мене все добре,щоб вони їхали.

Сніг збільшується,поліції нема,сідаємо в машину,бо дуже холодно,і за декілька хвилин вже вилітаємо з неї,бо фура несеться і намагається тормозити.

Якась безвихідь…

Нарешті Київ.

Ми приїхали,і по очах Івана,що нас зустрічав,я усвідомила,що нас добряче стукнули!Хоча,поки оформляли всі документи,я сиділа в поліцейській машині,позаду нашої,і цього не бачила!

Про що я думала як тільки це все сталось?!

Хотілось подзвонити бабусі Гані,щоб помолилась,і не могла зрозуміти чому я не можу це зробити?Потім згадала,що бабусі нема.

Думала про те чи живі ті люди,що їхня машина вилетіла в кювет!

Дякувала,що діти не поїхали з нами.

Про батьків наших думала і про те,що добре,що в них нема зараз клопоту.

Що люблю Сашу Тут і Зараз,а інший час немає значення.

Думала,як я жити люблю і як я хочу жити.

А ще знаєте що!?

Це було 17 січня,напередодні повного Місяця,який називається»Вовчий Місяць”.

По дорозі нам зустрілась лисиця(недобрий знак і треба зупинити машину,щоб»затоптати» її сліди).

А прізвище водія,що в’їхав в наш автомобіль-Ведмідь.

І найголовніше!

Може ця історія комусь пригодиться!

Можна подивитись вгору і подякувати сонцю,що воно світить.

Згадати все добре!

Подякувати!

Як добре,що все добре!

Люди,як добре,що все добре!

Всім добра і радості!!

Оцініть статтю