Багато людей з духовними ранами, але які бояться собі в цьому признатися. При цьому вони хочуть жити так, як і інші, прагнуть всього найкращого і не знають, як цього досягти. Їх збиває з правильного шляху будь-яка перешкода, вона опускають руки, намагаються втекти, адже думають, що завтра може бути ще гірше… Те ж саме відбувається і з українським народом. Століттями ми не мали власної свободи, багато різних людей працювали над тим, що ціла нація втратила відчуття власної гідності. І от, коли ми отримали довгоочікувану свободу, то просто не маємо поняття, що з нею робити. В наших людей ще досі присутній страх зробити щось не те, більшість боїться рухатися вперед та рости, адже так важко брати відповідальність на свої плечі. Спершу слід розвивати відчуття власної гідності, впевненість у своїх силах, щоб вистачило духу рости та йти далі. Слід припинити боятися власних вчинків, рішень, прагнень та бажань. “Нам скажуть — а нащо воно, як маю що з’їсти? Якщо нас хтось усім необхідним забезпечить, то я цілком задоволений, нащо мати ту свободу? Я щасливий, бо не мушу щось рішати, бо рішають за мене. Як мені скажуть, що робити, — то дуже добре, радо то зроблю. Добре. Але тоді твою долю зроблять за тебе. Всупереч твоїй волі і волі Божій.” Любомир Гузар Не припиняйте себе переконувати, що в житті потрібно залишатися бути собою. Саме це означає бути вільними та щасливими. Покірність – знака лінощів та відсутності духовного розвитку. Не будьте лінивими! Що Ви думаєте з цього приводу?

Є зараз така модна тенденція – роздільний бюджет. Особливо нова схема сподобалася чоловікам – начебто і одружений, і в побуті обслужений, і обласканий як слід, і їжа гаряча, і простирадла чисті. А грошики – ось вони. В кишені, рідненькі.

Вже ніхто не дивується і не ображається, якщо який-небудь Вася запропонує своїй дружині жити кожен своїм гаманцем. Але іноді в цій справі трапляються справжні казуси.

Так, наприклад, в приватний будинок до однієї дами намірився оселитися її новий коханий. Начебто люди вже немолоді, обидвоє не перший раз заміжні. Зустрічі приносять радість, розлучатися не хочеться, обидвоє готові з’їжджатися.

І ось тут кавалер раптом каже. Мовляв, дорогенька, ми з тобою люди сучасні, давай будувати роздільний бюджет за європейським варіантом. Ти свою половину вносиш в побут, і я свою половину. Всі витрати навпіл.

Жінка спочатку здивувалася, навіщо такі складнощі. Зарплата-то у обох практично однакова, плюс-мінус. А потім підрахувала, подумала, зважила всі за і проти, і погодилася. Тепер ось сидить, думає, як і спільний бюджет дотримати, і чоловіка не образити, і себе не обділити. Вивела для себе такі обов’язкові позиції.

– Продаж яєць і овочів зі свого городу буде здійснюватися чоловікові за середньоринковими цінами (а якщо в готовому вигляді, то дорожче)

– Користування підвалом з варенням, соліннями і грибочками за окрему плату (можна придбати абонемент зі знижкою)

– Побутове обслуговування чоловіка, прання його речей і миття за ним посуду, прасування, якщо буде потрібно, страви на замовлення – згідно спільно встановленим і затвердженим обома прайс-листом, і ніяк інакше

– Продукти, що знаходяться в холодильнику на момент приїзду чоловіка будуть описані та враховані

– А ще непогано б записати заздалегідь поточні показання лічильників, включити в загальний рахунок амортизацію побутової техніки, і т.д.

Відчуваю, велике розчарування чекає любителя європейських стандартів. Хоча якщо брати формальну сторону питання, це ж і є «по-чесному». А така схема, де жінка в обслузі, а грошики – нарізно, це як раз не по-чесному. Це по-хитрому.

За матеріалами