Мені 62 роки, одружена, виховую сина, він вже одружений, живе окремо. Я живу на четвертому поверсі, а син на п’ятому, правда в іншому будинку.
Одного разу вирішила до нього зайти в гості. Подзвонила, син сказав, будь ласка, вже чекаємо.
Приїхала до його будинку, заходжу в ліфт і за звичкою натискаю на четвертий поверх. Вийшла, дзвоню в двері нібито синової квартири – ніхто не відкриває. Думаю, дурня якась, він ж точно з дружиною дома, мабуть просто не чує, або спить (була 10 ранку, неділя).
З усієї дурі натискаю на кнопку дзвінка, потім ще у двері стала стукати і через деякий час нарешті чую чоловічий голос:
– Хто там?
Я вже на нервах відповідаю:
– Хто, хто? Свої. Відкривай давай!
Мовчання, потім чую за дверима різки жіночий голос:
– Ти ж обіцяв, що вона на три дні поїхала! Кoзeл! – і зразу звук такого міцного ляпaсa.
І тут до мене дійшло. Я вибачилася, сказала, що помилилася (будинок новий, тому двері у всіх квартирах однакові). Потім побігла на п’ятий поверх.
Пробач, чоловіче я не хотіла.