Мені 57 років і я все частіше починаю відчувати втому. Увечері, коли я повертаюся з роботи, у мене немає сил навіть собаку вигуляти в парку. Я не хочу нічого робити, нікуди йти. Хочеться тільки лягти на диван, закутатися в теплий плед з гарячим чаєм і дивитися телевізор.
Спочатку я думала, що мій занепад сил з віком пов’язаний. А потім поговорила з подругами і зрозуміла, що ні, не вікове це. Мої однолітки і на йогу ходять, і на різні гуртки за інтересами час у них є.
Харчуюся я нормально. Зайвої ваги немає. Проблем з здоров’ям теж як таких немає. Я регулярно проходжу профілактичні обстеження. Звідки береться ця сонливість і апатія не відомо.
А потім я захопилася книгами. І мені в руки випадково потрапила книга по психології американського професора. Зараз так відразу не згадаю його прізвище. У своїй книзі автор розкриває тему, яка турбувала мене довгий час – фактори, які забирають у людини життєві сили. І ви не повірите, книга мені допомогла. Це дійсно працює.
Коли я визначила для себе негативні звички, які рyйнyють мене зсередини і позбулася їх, я відчула себе іншою людиною. У мене з’явилися сили і енергія. Я почала займатися улюбленими справами, які приносять мені величезне задоволення. Моє життя кардинально змінилося.
Ось мої негативні звички, які витягли з мене життєві сили:
Перегляд новин. Зазвичай, коли я приходжу з роботи додому я одразу включаю телевізор, а по всім канал як завжди новини. У нашій країні новин позитивних майже немає, тому звідусіль кореспонденти тільки і розповідають про весь негатив, який тільки можна. Від такої інформації голова обертом і звичайно, псується настрій. Коли дивишся на все, що відбувається на екранах, залишатися байдужими неможливо. Від наших новин стає стрaшно жити. А коли я перестала їх дивитися, я помітила, що настрій у мене значно покращився. Я отримала відчуття легкості і нарешті почала отримувати задоволення від життя.
Діти. Звичайно, мої діти вже дорослі і зовсім скоро я стану бабусею, але я до сих пір хвилююся за них, як і раніше в дитинстві. У мене виникають погані думки, коли дочка не дзвонить мені протягом дня або коли син не бере від мене трубку. Материнське серце обливається кров’ю від такого. Книга, яку я прочитала, допомогла мені зрозуміти, що коли діти виростають, вони перестають потребувати батьківського піклування та турботи. Вони хочуть бути самостійними і найбільша проблема всіх батьків, в тому числі і моя – заважати дітям ставами самостійними. Тепер я більше так не переживаю з приводу своїх дорослих дітей. Звичайно, я не стала любити їх менше, я просто навчилася правильно їх сприймати.
Чужий негатив. Наші люди звикли ділитися своїм негативом з друзями і рідними і це не правильно.
Згадайте, як вітаються американці:? How are you? ” На що вони відповідають: «Well, thank you!» Наші люди при зустрічі відразу починають розповідати про наболіле. Про свої болячки і проблеми, про важке матеріальне положення і про чоловіка-алкоголіка. Від постійного потоку негативу в вашу сторону, у вас псується настрій. Крім того, співрозмовник харчується вашою енергією, залишаючи вас порожніми. Навіть проста розмова з подругою завжди закінчується якимись плітками, які рідко несуть в собі щось позитивне. Ось і виходить, що наше спілкування з друзями забирає у нас дуже багато енергії. Звичайно, не варто обривати всі зв’язки і контакти, просто постарайтеся не спілкуватися на негативні теми.
Викресливши ці три звички ваше життя навряд чи зміниться кардинально. Для цього потрібен час, а ще потрібно змінити свої думки. Думайте позитивно і у вас все обов’язково вийде!
