Позавчора мені написала одна дівчина з питанням чи знаю де знаходиться моя колишня колега. Ми з нею працювали півтора роки тому. Після того й не бачились навіть. Дівчина написала, що вона й сусіди занепокоєні: більше тижня Габриэлла Яцкович немає вдома, собака виє одна. Написала мені, бо побачила спільні фото з минулої роботи. Все б нічого, але абсолютно всі, хто працював, спілкувався з Габріеллою можуть запевнити, що вона не розповідала про себе багато, проте, дуже відповідальна. Ще більше: вона б ніколи, ні-ко-ли не лишила б песика так надовго одного. Ніколи.
Я написала іншій колишній колезі. Дістали крихти інфо, якісь припущення: нібито керівнику сказала, що поїде на декілька днів в Угорщину до хворої тітки, а тітці написала, що поїхала в Єгипет на 14 днів.
Наступного дня побачила пост про зникнення Габріелли від іншої колеги. Вирішила перепитати у дівчини, що писала мені перше, чи є новини. Немає. Запитала, чи звернулись в поліцію — ні, нікому. Питаю, чому? Страшно чи нема коли? «Може за ще декілька днів повернеться».
Я зрозуміла так: найближчих родичів немає, людина, яка так гаряче любить свого чотирилапого друга, не зникне таким обманом. На неї це несхоже взагалі. Та ще й одна людина теж зникла безвісти декілька тижнів тому і не повернулась й досі до жінки з малою дитиною.
Тож, зателефонувала одразу в поліцію, повідомила деталі. Коментарі до наступних два пости від колишньої колеги привели до дещо моторошних подробиць:
декілька друзів/знайомих Гобіки переписувались з нею, запрошували в гості по Viber протягом 30.12.21-05.01.22. І Габріелла навіть відповідала, що відпочиває в Єгипті. Ще й фото надсилала з Єгипетськими пірамідами.
Моторошно стало від того, що фото скачані з Інтернету зі статей 2019 року.
Отже, наразі поліція, близькі, друзі, колишні колеги, знайомі та просто небайдужі громадяни шукають Габріеллу. Станом на 5 днів раніше в Ужгородських лікарнях, моргах (упаси Боже) дівчини за таким описом не було.
Все це пишу для того, аби ви, люди, були обачними, завжди казали хоча б рідним або довіреній людині куди ви йдете, з ким і, бажано, говорили про це голосом. Будь ласка, якщо Ваша близька людина пише про свій нехарактерний від‘їзд, зателефонуйте їй одразу. Якщо скидає і відписує, що не може говорити, не зволікайте, телефонуйте в поліцію. Нехай це 50 разів будуть марні хвилювання, але -1 пропажі безвісти.
Ох, Габріелло… знайдись, будь ласка. Бодай, з тобою усе гаразд.
Anastasiia Petyurenko