Я от не розумію, поки що, чому всіх так «паяє» від змін у шкільному харчуванні? Вже і технічні карти, ті що в доступі у мережі, почитала. І купу інтерв’ю переглянула. Хоч ріжте, не бачу де проблема. Кажуть: «діти відмовляються їсти». Може напишу жорстко, але це суто моя суб’єктивна думка. Діти відмовляються їсти, лише коли не голодні. Жодного разу, за все своє життя, не бачила здорової дитини, яка почуваючи голод відмовиться від запропонованої страви. Навіть, якщо та страва — не найулюбленіша.
Якось так склалось, що ось уже рік, я з дітьми різного віку буваю у мандрівках, на виїздних подіях і тому подібне.
І коли «вибігані» діти сідають за стіл, жодного разу, у моїй практиці, не було випадку, щоб хтось з них, навіть самий примхливий сказав: «фу, гречка/борщ/картопля… Я це небуду їсти».
Змітають все, й додатки вимагають. Тож, до тями не візьму, що йде не так в школі. І ще, у мене питання, теж чисто суб’єктивне:
Як діти харчуються дома?
Я зовсім не «ґаздиня», готую рідко і меню підібране максимально просте, щоб не витрачати вагон часу на кухонні задачі. Печене, варене, тушковане все, інколи — смажене. На свято можу щось спекти супер просте. Все організовано так, щоб закинув і пішов, потім прийшов, виключив і поставив на стіл.
І от переглядаючи оте нове меню, я знайшла багато спільного з моїм домашнім харчуванням.
Коротше, я дійсно не розумію проблеми.
Якщо відкинути різні там «дорослі» справи(політичні вподобання, наприклад), по суті нічого критичного не відбулось.