Відклади

Результатом процесів вивітрювання та ерозії є відклади, які переміщуються з однієї частини поверхні Землі до іншої під дією води, вітру та льоду або внаслідок руху мас (див. с. 116-117). Коли цей рух сповільнюється, наприклад, якщо річка потрапляє на рівну поверхню, частинки, що переносяться потоком, можуть відкладатися на поверхні — спочатку щільніші, а потім менші. Відклади формуються шарами у так званих природних пастках, зокрема в дельтах річок, на плесах суходолу та в затоках у морі. З таких нагромаджень шарів починають утворю-
ватися осадові породи (див. с. 81). Крім того, процес відкладення є важливим для формування родючого грунту, придатного для подальшого обробітку.
ВІДКЛАДИ ВОДНИХ ПОТОКІВ
Вода відіграє важливу* роль у перенесенні та відкладанні осадового матеріалу. Залежно від швидкості течії та глибини потоку водою переносяться частинки завбільшки від дрібних зерен глини до великих валунів. Вода також розчиняє деякі мінерали та гірські породи, зокрема вапняки, і транспортує мінеральні частки у вигляді розчинів. Деякі речовини згодом можуть виділятися з розчину* і утворювати нові мінерали. Річки переносять матеріал зі стрімких ділянок свого русла і відкладають його в озерах, заплавах та дельтах. Заплави -це важливі місця відкладення осадового матеріалу: наприклад, заплава річки Міссісіпі в США (див с. 217) завширшки 15 км вкрита товстим шаром родючих відкладів піску, глини та мулу. Чималу частину утвореного матеріалу річка виносить до моря і відкладає в дельтах (див. с. 215). У дельтах таких великих річок, як Ніл (див. с. 229) або Ганг (див. с. 234), інтенсивно накопичуються відклади. Принесені річкою осадові породи потрапляють у море, перерозподіляються і сприяють формуванню континентального шельфу. Крім того, осадові породи переносять до океану суспензійні течії (див. с. 388) – потоки води, насичені | завислими твердими частинками.