Гори — це масиви породи, високо підняті над навколишнім ландшафтом унаслідок тектонічних процесів Землі. Походження кожного гірського поясу найчастіше пов’язане з границями літосферних плит, минулими або теперішніми. Більшість гір можуть бути класифіковані за типом границі між плитами, пов’язаної з їхнім формуванням (див. с. 108-109). Загальна класифікація базується на принципах утворення тектонічної границі — дивергенції або конвергенції. Задіяні плити можуть бути попарно континентальними, океанічними або різних типів.
Після підняття тектонічними силами, під дією процесів ерозії і вивітрювання в горах формуються піки, долини та інші елементи рельєфу.
СКЛАДЧАСТІСТЬ
Породи біля земної поверхні зазвичай тверді й крихкі і під час стиснення можуть тріскатися, що й відбувається під час землетрусу. Однак глибоко в землі розігріті породи під дією тривалого тиску стають еластичними й можуть деформуватися, стаючи сприйнятливими до геологічних процесів, пов’язаних із гороутворенням. Осадочні нашарування, які горизонтально залягають, прогинаючись, утворюють різноманітні складчасті форми. Випиті вгору складки, які називають антикліналями, розділені випитими вниз складками, що звуться синкліналями. Внаслідок таких процесів утворюються складки завдовжки від кількох міліметрів до кількох кілометрів. Пагорби і долини, що оточують гірські пояси. — типові симетричні складки з вертикальною площиною симетрії. Але в глибинах складчастих ножів, за значно більших температур, складки можуть бути настільки переверну п, що стають зовсім пласкими (лежачими), а вершина складки може відділитися і посунутися далі вздовж площини розлому:
Гори
