На поверхні землі чимало площі займають однакові, як здається на перший погляд, природні луки. Однак це хибне припущення, оскільки луки істотно різняться між собою: вони можуть бути горбистими або перериватися виходами гірських порід; одні з них розташовані в добре зволожених або навпаки — напівпосушливих областях; на деяких луках, особливо у тропіках, є дерева, ставки
та заболочені ділянки. Незважаючи на досить жорсткі погодні умови, природні луки — одні з найпродуктивніших біомів у світі. Тундра — це інший відкритий біом, що займає значну частину’ поверхні Землі, особливо в Арктиці. На цих безлюдних рівнинах, де не ростуть дерева, природні умови ще суворіші: після довгих холодних зим в умовах полярної ночі настає коротке літо
Природні луки утворюються переважно на щільних шарах родючого ґрунту в областях, де кількість опадів коливається залежно від пори року, а сприятливий сезон для росту рослин триває 120-200 днів. Кількість опадів тут замала для підтримки існування лісів, однак завелика для чагарникових областей або пустель. Типовим явищем для багатьох лук є сильні вітри і значні добові та сезони, коливання температури. Границі лук, як правило, нечітко визначені . часто мінливі у зв язку з природними змінами клімату та діяльністю людини зокрема, випасом худоби, випалюванням трави та використанням земель для продовольчих культур та кормів для худоби.