Льодовикова ерозія

Внаслідок ерозійного впливу льодовиків у горах утворюються характерні форми рельєфу; деякі з них відкриваються лише після того, як льодовик розтане (як, наприклад, у МакГі-Крік, див. с. 264, унизу). Льодовикова ерозія відбувається частково шляхом виорювання породи з долин та схилів гір, коли вона вмерзає у глетчерний лід, а частково внаслідок шліфування та стирання скельного ложа донною мореною під час руху льодової маси. У верхній частині льодовика крига зазвичай витікає з кара. Коли два кари розташовані один проти одного, утворюються гребені, що називаються аретами. В місцях об’єднання трьох або більше карів можуть формуватися пірамідальні піки, т. зв. карлінги. Рухаючись униз долиною, льодовик розширює і поглиблює її профіль від U-подібного до V-подібного. Іншою характерною формою є висячі долини, їх можна побачити у місцях, де льодовикова ерозія в головній долині відбувається інтенсивніше, ніж у боковій. Коли льодовики тануть, бокова долина виявляється ніби високо «підвішеною» над глибокою головною долиною. Ландшафти, подібні до показаного на малюнку праворуч, сьогодні можна зустріти у багатьох гірських районах Європи та Північної Америки, зокрема у Норвегії, на півночі Великої Британії та в Скелястих горах на території США й Канади.