Озера утворюються в тих місцях, де поверхневі води нагромаджуються в западинах, з яких немає виходу. Рівень води в озері підіймається, доки не утворюється витік. Озера істотно різняться між собою за формами і глибиною: одні з них не глибші від звичайного ставка, інші мають глибина більше 1 км. Дно деяких знаходиться нижче рівня світового океан}7. Вік одних озер становить мільйони років, проте більшість
з них значно молодші й утворилися наприкінці останнього льодовикового періоду. Не всі озера прісноводні; деякі з них, переважно ті, що в посушливих районах, солоні. Рівень солоності варіюється від незначного до у 6 разів вищого, ніж солоність морської води.
УТВОРЕННЯ ОЗЕР
Деякі озера, такі як Байкал і Танганьїка (див. с. 248), утворюються у западинах уздовж лінії розломів (або рифтових зонах) (див. с. 156). Інші, такі як велетенське Каспійське море (див. с. 250), свого часу становили частину океану, однак згодом були відрізані суходолом. Деякі озера виникли в результаті вулканічної діяльності, коли потоки лави перегороджували річку; або через утворення кальдер. Утім, більшість озер утворилися наприкінці останнього льодовикового періоду. І Іаприклад, озера Північної Америки зосереджені переважно в зонах, де 25 000 років тому був товстий льодовиковий щит. Льодовики формують озера двома способами: ерозійним, коли ерозії виорюють і поглиблюють долини, які згодом заповнюються водою, та відкладами льодовиків – дамбами з морен, котрі перегороджують долини й затримують воду
Озера
