Володимир Парасюк
Друзі, чого ми чекаємо? Війни?
Можу вас заспокоїти: вона у нас вже є. І повномасштабне вторгнення теж було.
Звичайно усе, що зараз відбувається – це не просто так і я переконанний, що якийсь план у голові в психопата існує. Але в ті масштаби, які зараз нам малють, також не до кінця віриться. Ви можете собі уявити, яку потрібно мати силу, щоб окупувати таке місто як Київ? Та й, в принципі, будь-який обласний центр України. Це не просто заїхати і сказати: “Все, ми тут головні”. По-перше, потрбіно заїхати, по-друге, поставити на коліна мільйони населення, яке усіми фібрами душі ненавидить росію. А ще, не забувайте, що у нас одна з найсильніших армій у світі і нація, яка живе 8 рік під час війни. Про волонтерство, самопожертву і героїзм я взагалі промовчу, бо в це ми занурені цілковито. Давайте чесно запитаємо тих, хто воював і воює зараз, які у них бажання, чого вони хочуть найбільше. Їм потрібна перемога, помста, протистояння. Цей гештальт не закритий і, при першій можливості, ворог отримає просто цунамі ненависті і бойової злості. Я сам для себе розумію, що після слова Іловайськ я крапку не поставив і тільки шукаю слушної нагоди це зробити.
Це не буде проста прогулянка по наших землях – це буде кровопролитне протистояння. Весь світ це відчує. І першою буде Європа. Не буде вже так, що ми тут воюємо, а хтось в Мюнхені чи Барселоні каву п’є. Цу буде холодно, голодно і страшно. Світова криза буде рости в геометричній прогресії. Дипломатія не буде справлятись з політичними викликами і все буде котитись в суцільний хаос. Так, це не буде як 100 років тому, бо все змінилось: інша зброя, інша швидкість передачі інформації, все інше. Але зміст світової війни залишиться незмінним.
Мабуть страшно це все звучить, але така реальність. Чи росія піде на це? Можливо, але це дорога в один кінець і ставка найбільша з усіх можливих. Впевнено можу сказати, що розпочати вони зможуть, а завершити їм точно не вийде. Сил і мотивації не вистачить. Бліцкригу не буде. Це не комп’ютерна гра, де виділив і поставив місце, куди нападати. Ви думаєте росіяни не задають собі риторичні питання, чи можливо у них величезне бажання йти помирати ні за що. Як не крути, смерть страшна штука. А ще не забувайте про десятки країн, де хворобливий іперіалізм путіна наробив біди, там теж мільйони людей, засинаючи, думають як забрати своє. Ну і вишенька на торті – це Америка, яка дуже любить війни не на свому континенті.
Ми стоїмо на порозі великих змін і безслідно все те, що є, нікуди не зникне. Але лякати себе я теж не буду і вам не рекомендую. Страх паралізує і робить жертвою. Потрібно бути реалістом і готовим до всього. Так, новини не дають спокійно жити, але дайте собі відповідь на питання: «Чи можу я на щось вплинути? Так, і коли прийде час я буду готовим. Я не дам, щоб мій страх був прогнозованим і входив в чийсь план. Цього чекає ворог”.
Друзі, ми самі такий світ створили і все, що тут відбувається залежить тільки від нас.
Всім Успіху! І ворог, який прийшов до нас з війною, отримає пекло на землі. Ми готові.