В Україні вже кілька днів без води все місто – через конфлікт двох водоканалів Трускавця з початку нового року користуються технічною водою, а воду підвозять за адресою. . Проблема була вирішена шляхом підписання договору з «Водоканалом», але ця ситуація свідчить про те, що «Водоканал» опинився в критичній ситуації в умовах різкого зростання цін на електроенергію та природний газ.
Правила гри необхідно посилити. Компанії опинилися в більш критичній ситуації. Деякі великі галузі припинили свою діяльність, і цілі галузі, такі як хлібопекарні, знаходяться під загрозою.
Що думають компанії про нові тарифи?
Українська спілка промисловців і підприємців (УСПП) підрахувала, що 50% виробництва в наступному місяці можуть бути збитковими. У січні вартість одного кубометра товарного газу становила 52,7 грн (ще менше 8 грн населення), така ціна є нищівною для теплиць, переробної промисловості, хімічної промисловості, хлібопекарів.
“За численними повідомленнями виробників скла, майже третина підприємств галузі зупинилися у виробництві. Підтримується мінімальна робота спеціалізованих плавильних печей, на спрямований газ, проте на виході продукції немає. Ризик у тому, що такі підприємства у разі їхнього зупинення не зможуть відновити роботу”, – розповіли в УСПП.
Операційний директор компанії GR Agro Артем Ремпен підтверджує – за кожен куб, доводиться платити більше за 52 грн. Можна було знайти варіант і дешевший, але тоді були б ризики припинення постачання газу. З такою ситуацією зіткнулися підприємства по всій країні: на відкритому ринку знаходили невеликих постачальників, які пропонували газ за вигідними цінами, проте потім виявлялося, що блакитного палива вони не мають.
“Є вільні оператори ринку. У них так, буває все сумно. Ми могли б заощадити півтори тисячі гривень на тисячі кубометрів, якби пішли до них. Але у нас газ – стратегічно важливий ресурс, ми не можемо без нього залишитися”, – розповідає Ремпен.
Бізнес почав страждати через високі тарифи
Глава великого регіонального союзу підприємців Олена Єрьоменко пояснює: ситуація через ціни досягла критичного масштабу. За її словами, деякі члени цієї спілки, наприклад “Хлібодар”, перебувають на межі банкрутства. Великі ритейлери не дозволяють підвищувати ціни до рівня хоча б собівартості виробництва – є контракти, які потрібно виконувати. В результаті доводиться працювати у збиток, закривати невигідні проєкти, в які раніше інвестували кошти. Крім того, ще наприкінці 2021 року відбулася серія скорочень співробітників.
“Склалася серйозна ситуація. Те, що стосується виробництва, вони на межі зупинення. Я можу говорити за виробництво продуктової сфери. Дуже складна ситуація на “Хлібодарі”, вони на межі дефолту через підвищення цін як на газ, так і на електроенергію. Вони не можуть собі дозволити регулювати ціну на хліб, торгові мережі не дозволяють підвищувати ціни. Дуже складна ситуація на Вільнянському молокозаводі, він працює в мінус. Будь-яке виробництво, яке не візьми, – на межі закриття. Передбачити неможливо, чи зможуть вони вижити”, – зазначає експертка.
Енергокриза вдарила і по населенню
Трускавець, у якому проживає близько 30 тисяч людей, кілька днів залишається без централізованого водопостачання. Причина – “Дрогобичводоканал” протягом чотирьох днів січня не підписав із ними контракт на постачання води. Нагромадилися борги у розмірі 12,5 млн грн, і підприємство вимагало підписати новий договір з умовами: передбачити покарання за заборгованість. Але у Трускавці з такою нормою не погоджувалися. Контракт із “Дрогобичводоканалом” підписали лише 4 січня. І лише після того, як про проблему водопостачання стало відомо в усій країні.
Насправді через різке подорожчання електроенергії (тариф для юросіб уже перевищив 4 грн за кВт*годину) всі водоканали опинилися в складній ситуації. Доводиться витрачати більше грошей на енергоресурси, а будь-яка заборгованість може призвести до розриву ланцюжка платежів: якщо нема чим платити за струм, то водоканал може залишитися без електроенергії і зупинитися.
З іншого боку, посилилися умови підписання договорів між приватними котельнями та “Нафтогазом” на постачання блакитного палива. Як наслідок, до кінця 2021-го без опалення, наприклад, залишався один із ЖК у селі Щасливе. Крім того, з величезними платежами зіткнулися українці, які живуть у нових ЖК та досі не перейшли на тариф на електроенергію для населення. Їм доводиться платити понад 4 грн за кВт*годину.
Через газ закриваються підприємства: що має зробити уряд
У хімпромі зупинився не лише найбільший у Європі Одеський припортовий завод, а й Сєвєродонецький “Азот”. У таких обставинах аграрії отримають лише 25-30% потрібного їм обсягу добрив. І це ставить під удар весняні польові роботи.
Є ризик повної втрати тепличного господарства, зупинилася робота 30% виробництва, адже технічно просто неможливо поставити на паузу вирощування тепличних культур, змінити температуру тощо. “Виробництво не можна просто закрити на ключ, а потім прийти і запуститися. Це дуже складний процес. Після зупинення деякі компанії ніколи не можуть запуститися”, – каже Єременко.
Бізнес також озвучує свої пропозиції, як виправити ситуацію:
- Розібратися, чому український видобуток за потенційної можливості не компенсує внутрішню потребу в газі. В Українському союзі промисловості та підприємців закликали уряд вивчити ситуацію та вжити необхідних заходів.
- Змінити процедуру розрахунку платіжок. Єременко вважає, що через методику Міністерства регіонального розвитку та будівництва щодо формування платежів за опалення дрібний бізнес вже отримав платіжки за опалення 8-15 тис. грн на місяць, при цьому навіть в умовах, коли утеплював приміщення та вимикав централізоване опалення. “Тепломережі не проводили аудит, інвентаризацію і не володіють ситуацією, де і які об’єкти розташовані. Вони виставляли рахунки згідно з цією методикою. Ми як завжди всі почали навпаки. Ми прописали європейські правила гри для бізнесу, маючи умови постачання тепла в Україні з часів СРСР”, – обурюється вона.